Моне «цветы на берегах сены» описание картины, анализ, сочинение

В данной презентации представлена биография и творчество известного французского художника Клода Моне

Художник Клод Моне.

Биография Клода Моне.

• Оскар Клод Моне — французский живописец, один из основателей художественного течения импрессионизма. 
• Родился живописец в 1840 году в семье бакалейщика в Париже, но юность провел в Нормандии в городе Гавр, куда его семья переехала в 1845 г. Там он с детских лет занимался рисованием и даже зарабатывал на этом – карикатуры в его исполнении достаточно хорошо продавались в бакалейной лавке отца. Там же он познакомился со своим первым учителем – Эженом Буденом.

Работы Клода Моне.  

• « Терраса в Сент-Адресс», 1867 год.

• «Дама в саду Сент-Адресс», 1867 год.

Биография.

• В 20 лет Моне призвали в армию. Служить ему выпало в Алжире, но не прошло и двух лет, как будущий художник заразился брюшным тифом, и тетушка помогла ему откупиться от службы. Вернувшись во Францию, Клод поступил в университет, однако был недоволен подходом к преподаванию и учебу оставил, перейдя в студию живописи, организованную Шарлем Глейром. Эта студия свела его с такими художниками как Ренуар, Сислей, Базиль. В них он нашел единомышленников в искусстве и вместе с ними составил центр зарождения импрессинизма.

Работы Клода Моне.

• «Цветы на берегах Сены близ Ветёя».

Личная жизнь Клода Моне.

• Клод Моне дважды был женат. Первый раз на Камилле Донсье, второй – на Алисе Ошеде. Портрет Камиллы, написанный за 4 года до их свадьбы, в 1860 г, принес художнику известность. Этот брак продлился 9 лет, до смерти жены от туберкулеза. Она умерла в 1879 году, оставив художнику двух сыновей. Почти все это время семья жила в местечке Аржантей близ Парижа и здесь были написаны несколько лучших полотен мастера.
• Второй раз Моне женился только через 13 лет, в 1892 году, и прожил с Алисой Ошеде 18 лет. Их брак также оборвался смертью жены.

Работы Клода Моне.

• «Тюльпаны Голландии», 1872 год.

• «Стог сена в Живерни», 1886 год.

Биография.

• Начавшаяся франко-прусская война побудила художника в 1870 г переехать в Англию, а затем в Нидерланды. Пребывание в Нидерландах стало очень продуктивным периодом в его творчестве – в Зандаме он написал 25 картин.
• Сразу после возвращения в 1872 году, Моне пишет знаменитое полотно «Впечатление. Восходящее солнце». Показана картина была на выставке 1874 года.

«Восход солнца. Впечатление», 1872 год.

Биография.

• В 1893 году вместе со второй женой художник переезжает в местечко Живерни, где и проводит остаток своей жизни. Даже после операций на глазах в 1912 г из-за двойной катаракты, он не перестает рисовать.
• Умер великий художник в 1926 году.

Работы Клода Моне.

• «Дама с зонтиком, повернувшаяся налево», 1886 г.

• «Базиль и Камилла», 1865 г.

Работы Клода Моне.

• «Маки (Поле маков)», 1873 год.

• «Водяные лилии», 1914 год.

Работы Клода Моне.

• «Женщины в саду», 1866-1967 гг.

• «Завтрак на траве», 1866 год.

Источник: https://videouroki.net/razrabotki/khudozhnik-klod-monie.html

Клод-Моне.рф

КЛОД МОНЕ картины 1880-х

В 1883 году, остановившись в гостинице «Бланке», Моне посетил Этрета с планами создать серию морских пейзажей Нормандии: » Я считаю, что писать скалы Этрета невероятно смелым поступком после того, как их блестяще изобразил Курбе на своих полотнах. Но я всё-таки попробую изобразить их иначе…

» Он действительно потрясающе написал удивительные виды Этрета: «Утро в Этрета», «Этрета.Закат»,»Скала Игла в Этрета», «Маннпорт,скала в Этрета», «Порт д'Аваль, бурное море»…

Необыкновенные огромные скалы, пронизанные причудливыми арками, потрясающие закаты, прибой на галечном пляже и сейчас привлекают множество людей, которые мечтают насладиться видами этого изысканного места.

1…2…3…4

Портрет Андре Ловре1880г	Натюрморт Астры 1880г	Портрет Бланш Хосхеде1880г	Букет подсолнухов 1880г	Весна 1880г
Весна в Ветёе 1880г	Вечер в Ветёе 1880г	Вскрытие льда 1880г	Вскрытие льда, Лаванкур, пасмурная погода 1880г	Деревушка Шантемези у подножия скалы 1880г
Дорога в Ла-Рош-Гийон 1880г	Дорога в маковом поле, остров Святого Мартина 1880г	Закат на Сене в Лавакуре, зимний эффект1880г	Закат на Сене зимой1880г	Ледоход близ Ветёя1880г
Ледоход на Сене 1880г	Ледоход на Сене1880г	Льдины на Сене 1880г	Мороз 1880г	Мороз близ Ветёя 1880г
Натюрморт с грушами и виноградом 1880г	Остров цветов на Сене близ Ветёя 1880г	Портрет Жана Моне 1880г	Портрет Жанны Серво 1880г	Портрет Мишеля в шапочке с помпоном 1880г

Сад художника в Ветёе 1880г	Садящееся солнце над Сеной в Лавакуре. Зимний эффект 1880г	Скалы в Ле-пти-Даль 1880г	Топинамбур 1880г	Цветы на берегах Сены близ Ветёя 1880г
Церковь в Ветёе 1880г	Яблони в цвету у воды 1880г	Алиса Хосхеде в саду 1881г	Бурное море 1881г	Весна в Ветёе 1881г
Ветёй 1880г	Ветёй 1880г	Ветёй летом 1880г	Ветёй под солнцем 1880г	Ветёй, вид с отрова Сен-Мартен1880г
Ветёй, маленький рукав Сены 1880г	Ветёй 1880г	Ветёй 1880г	Вечерний эффект на Сене 1881г	Вид на Ветёй 1880г
Гладиолус 1881г	Гладиолус 1881г	Дорога из Ветёя 1880г	Дорога на Ветёй 1880г	Женщина, сидящая под ивами 1880г

Зима на Сене, Лавакур 1880г	Ивы 1880г	Лодка во время отлива в Фекаме 1881г	Лодки во время отлива в Фекаме1881г	Маковое поле 1881г
Место на берегуСены 1881г	Море в Фекаме 1881г	Море в Фекаме 1881г	Море, вид со скал Фекама1881г	Морской пейзаж близ Фекама1881г
На побережье в Трувиле 1881г	На скале в Фекаме 1881г	Паводок на Сене в Ветёе1881г	Пейзаж на острове Святого Мартина1881г	Пирамиды, скалы в Бель-Иль 1881г
Побережье в Фекаме 1881г	Река 1881г	Сад в Ветёе 1881г	Сад художника в Ветёе 1881г	Садовые ворота 1881г
Садовые ворота в Ветёе1881г	Сена в Ветёе 1880г	Сена в Ветёе 1881г	Сена в Ветёе 1881г	Сена в Лавакуре 1880г

Сена и холмы Шантемеля 1880г	Сена и Шантемель 1880г	Скала близ Фекама 1881г.	Скала в Гранивале близ Фекама 1881г	Скала в Фекаме 1881г
Скалы в Варанжвиле, порыв ветра 1881г	Скалы в Ле-пти-Даль 1881г	Спокойная погода, Фекам 1881г	Утро у моря 1881г	Хижина в Трувиле, отлив 1881г
Холмы Ветёя 1880г	Хризантемы 1882г	Цветы в Ветёе 1881г	Цветы в Ветёе1881г	Церковь в Ветёе 1881г
Этюд моря1881г	Альпы, вид с Кап д'Антиб 1888г	Вид Антиба с Плато Нотр-Дам 1888г	Вид на Кап-д'Антиб 1888г	Голубая бездна в Антибе1888г
Голубая бездна в Антибе 1888г	Голубая безднаСредиземного моря в Антибе 1888г	Горы Эстрела 1888г	Гран-Крез с моста в Верви 1889г	Две вазы с хризантемами1888г

1…2…3…4

Источник: http://monet-claude.ru/img2.html

Клод Моне (1840—1926) — Історія миcтецтв

Французький живописець-пейзажист,
один з засновників імпресіонізму.

Моне формувався в процесі самостійної роботи на пленері
(робота на природі). В пошуках нових вражень художник обладнав студію на човні,
в якій плавав по Сені. Також художник протягом життя багато мандрував по
Франції й за кордоном (Англія, Італія,
Голландія, Швейцарія, Норвегія).

Стиль художника

Головна тема творчості – пейзажі. Прагнув зафіксувати
перехідні стани природи. Для цього він створював серії картин-варіацій на один
сюжетний мотив. Він створив свій власний живописний стиль. Його особливості:

·        
в картині відсутні чіткі
контури предметів і поступовий перехід від світла до тіні; при цьому вся
картина – і фігури, і пейзаж, – є комбінацією кольорових плям.

·        
застосування чистих кольорів
і уникання змішування фарб на палітрі. Художник розкладав складні барви на
чисті кольори, які наносив на полотно окремими мазками.

Щоб передати необхідний
колір поряд розміщуються мазки двох контрастних фарб, які на відстані
зливаються, «змішуються» в очах глядача. Напр.

, зелений колір листя – жовтий +
синій→листя виглядає
зеленим і ніби тремтить на вітру.

·        
завжди застосовувалися
насичені відтінки контрастних кольорів (блакитний, зелений, оранжевий – у дуже
незвичних кольорових поєднаннях. Тому у картинах виникає відчуття занурення у
м’яке розсіяне світло.

·        
використовує різні за
розміром мазки – і широкі, і мілкі, в залежності від задуму.

Основні події біографії

Він з задоволенням малював карикатури, котрі успішно
продавалися в лавці його батька. В 1860 році Моне був на військовій службі, але
скоро захворів на брючний тиф і родичі допомогли відкупитися від армії в 1862
році.

Моне вступив в університет на факультет мистецтв, але швидко
розчарувався у підході до живопису, що панував там. Він покинув навчання, але скоро
вступив у студію живопису Шарля Глейра. Там він познайомився з художниками О.
Ренуаром, А. Сислеєм і Ф. Базилем. Вони були приблизно одного віку, дотримувалися
схожих поглядів на мистецтво і стали кістяком групи імпресіоністів.

Створив разом з друзями-імпресіоністами «Анонімне
товариство живописців, художників і граверів». 
В 1874 р. це товариство проводить виставку, на якій була також
представлена картина Моне «Враження. Схід сонця».

Власне, по назві цієї картини
художники-учасники і отримали найменування «імпресіоністів» (від фр. impression
– враження).

Вся виставка (в тому числі картина Моне) була розкритикована в
друку: «зухвалий виклик прекрасному», «образа громадського смаку», «нічого
спільного з красою реальної природи» – так говорили про роботу Моне сучасні йому
критики.

Художник, дійсно, не прагнув механічно відтворити природу. Через
складну мозаїку мазків і барвистих плям він намагається передати її живий та
мінливий образ. Таким чином живописець прагне донести до глядача своє власне
враження від того, що зображає.

Картини імпресіоністів не приймалися в Салон, куплялися за
безцінок чи не куплялися зовсім. Моне жив тривалий час і такій скруті, що не
було грошей ні на хліб, ні на фарби, і він інколи не міг закінчити розпочате
полотно.

«Бульвар Капуцинок». Окрім картини «Враження.
Схід сонця», на 1-й виставці Клод Моне представив ще 9 робіт. Одна з них,
«Бульвар капуцинок», була написана з вікна того самого будинку (ательє
фотографа Надара, Бульвар Капуцинок, 35), де, власне, і проходила виставка. Художнику
вдалося передати важення суєти життя паризького бульвару.

Журналіст
Ернест Шено з приводу цієї картини писав: «Ніколи
ще оживлення на вулиці, цей мурашник людей на асфальті, екіпажі на дорозі,
шелест дерев, повних пилу і світла; ніколи ще невловимість, швидкоплинність,
миттєвість руху не були так вірно передані, як на надзвичайній картині «Бульвар
Капуцинок».

Серія «Стоги». В 1888 р. Моне починає роботу
над циклом. Це 1-ша велика серія картин, де він намагається зафіксувати нюанси
освітлення, що міняються в залежності від часу доби і погоди.

Новий метод
роботи над творами: художник починав писати один пейзаж одночасно на декількох
полотнах, і на кожному прагнув передати стан природи в суворо визначений,
доволі короткий період часу, працюючи над одним полотном інколи не більше ніж
півгодини.

В наступні дні він продовжував методично писати у той самій
послідовності, поки всі полотна не були закінчені. Моне хотів, щоб глядач,
дивлячись на його картини, зміг відчути настрій, який виникає при милуванні
одним і тим самим пейзажем, але в різний час.

Він хотів, щоб спостерігач не
зосереджував увагу на конкретній місцевості, а проникнув у сутність самої
природи.

Міські пейзажі. Картини «Карнавал на бульварі
Капуцинок», «Розвантаження вугілля», «Локомотив», «Вокзал Сен-Лазар» та інші.

Серія «Собор». Руанському собору присвячена
найбільша серія Моне.

Вона нараховує 50 полотен, де зафіксований величний фасад
при різних станах світлоповітряного середовища, тобто в різну погоду і при
різному освітленні.

Над цією серією художник працював в лютому-квітні 1892 і в
ті ж місяці 1893 року. Але всі полотна цієї серії датовані 1894 роком. В 1895
р. 20 робіт цього циклу були виставлені в галереї Дюран-Рюеля і мали
грандіозний успіх.

Вокзал «Сен-Лазар». На мотив вокзалу
Сен-Лазар Моне виконав більше 10 картин, 7 з яких, були виставлені на третій
виставці імпресіоністів в 1877 р. Завдяки фінансовій допомозі свого друга
Гюстава Кайботта, художника і колекціонера, Моне зняв крихітну квартирку на
вулиці Монсі, розташованій недалеко від вокзалу.

На вокзалі рух потягів на деякий час призупинявся, і він
міг добре бачити платформи, заповнені вугіллям топки паровозів, що постійно
димлять. При цьому сам вокзал був лише «тлом» для передачі руху задимленого
повітря, гри світла і тіні. В центрі уваги митця – втілення настрою та духу
сучасного йому міського життя.

До того ж для
Моне Сен-Лазар був не просто вокзалом – сюди приходили поїзда з Нормандії, на
одному з яких він приїхав у Париж з Гавра, звідси відправлялися поїзди на
Буживаль, Лувесьєнн, Ветьой – улюблені місця творчості імпресіоністів.

«Будинок Парламенту в Лондоні». На межі
століть Моне, вже всесвітньо визнаний художник, тричі їздить в Лондоні: осінню
1899 р., в лютому 1900 р. і в лютому-квітні 1901 р. Особливо він любив там
працювати в зимові місяці, коли місто, огорнуте туманом, виглядало казковим.

З
1900 по 1903 рік художник пише види на річці Темзі при різному освітленні. Результат
– більше 100 картин. Моне приваблював в першу чергу ефект туману над Темзою
(«приголомшливого туману», як він пише в одному з своїх листів).

Цей мотив
домінує в більшості його полотен, створюючи на них атмосферу містичної
загадковості.

Сад Живерні та «Латаття». В пізній
період творчості Моне завоював визнання і став, нарешті, отримувати достатньо
коштів за свої роботи. Це дозволило йому на початку 90-х років орендувати
садибу в Живерні. Там Моне прожив 43 роки, до самої смерті.

Художник купив
сусідню ділянку землі зі ставком і розбив 2 сади: один в традиційному
французькому стилі, другий – екзотичний, так званий «Сад на воді». Сад став
улюбленим дітищем Моне; мотиви «саду в Живерні» займають велике місце у
творчості художника. Там він писав з натури свої останні шедеври (14 великих
декоративних панно «Нимфеї» («Водяні лілії», чи «Латаття»)).

25 травня 1900 р.
Клемансо, художній критик і близький друг Моне, назвав прекрасний сад художника
«одним з творів майстра».

В жовтні 1890 року у Моне зображує своє улюблене місце в
серії видів макового поля. Коли художник остаточно поселився в Живерні, він
створив серію картин, посвячених японському містку. Згодом Моне перейшов до
водяних лілій у ставку і почав писати їх в різні пори року.

В цих панно художник сконцентрував всю увагу
на поверхні води з плаваючим лататтям, повністю ігноруючи зображення берегів
ставку.

Як у більшості інших пейзажних творів, основну увагу
художника сконцентровано на передачі різноманітних нюансів світла. Різноманітна
гра світла на поверхні ставку з водяними лілеями стала темою безкінечної серії
картин, до якої Моне повертався знову і знову.

На картинах ми можемо побачити,
оживлений променями сонця в покритий легкими брижами, що заріс водоростями і
оточений плакучими вербами. На поверхні води розташувалися колонії лілей, що
сяють на сонці, ніби перли.

І що найдивовижніше, на картині нема горизонту і
неба, його можна помітити лише в відображенні на воді.

Источник: https://www.sites.google.com/site/istoriamitectv/home/impresionizm/klod-mone-1